Набір до школи з навчанням із 1 вересня вже відкрито!

Від 24 лютого минулого року і до сьогодні українські школи зазнали втрат і пройшли через значні зміни: організації безпеки й укриттів, трансформації навчальних програм і простору, матеріалів, підходів до дистанційного навчання, роботи з психологією дітей. Відновлення й перезапуск шкільної освіти триває, і вже з 1го вересня понад сто шкіл Львова відкриють двері для дітей, що прийдуть до перших класів або продовжуватимуть навчання.

Питання, яке турбує сьогодні багатьох батьків:

Як не помилитися з вибором першої або нової школи, що зможе дати вашій дитині всі необхідні знання, розкрити її власний потенціал, сформувати особистість?

Якщо відкинути все зайве і другорядне, відповідь проста: обирати школу за трьома критеріями.

1. Безпека і комфорт навчання: готовність автономного і оснащеного власного укриття, безпека навчального простору, відсутність булінгу

2. Якість і рівень освіти: в першу чергу, рівень викладання рідної мови, англійської і математики

3. Перспективи: навчальні програми і підходи, іноземні мови, наскільки школа приділяє увагу розвитку емоційного інтелекту дітей, їх креативності, самостійного мислення й адаптивності до постійних змін, кожного дня
Діти сьогодні потребують не лише якісного живого спілкування з учителем і ровесниками, але й власного плану розвитку, так званого варіативного навчального треку. За такої моделі навчання школа стає наставником дитини у її пізнанні світу і здобутті знань, а не лише "закладом загальної середньої освіти".

Ви стоїте перед вибором? Ось лише декілька аргументів, чому вже сьогодні варто познайомитися із системою Монтессорі і завітати до Discovery Montessori School.

1. Лідерство: ми були першими і залишаємось провідною приватною школою за системою Монтессорі у Львові
   
   
2. Безпека і комфортний простір: наше сертифіковане укриття облаштоване всім, що потрібно для навчання і розвитку дітей будь-якого віку, а на великому власному подвір'ї діти грають, рухаються, піклуються про тварин і рослин та проводять багато часу у теплу пору року. Після уроків дитина обирає заняття за вподобаннями та проводить вільний час із користю: щоденні гуртки, що входять у вартість навчання, – спортивні і творчі, шахи та багато іншого.
   
   
3. Якість навчання: досвідчені викладачі української, англійської, математики, точних наук, іноземних мов і навчальне середовище з Монтессорі-матеріалами пройшло міжнародну сертифікацію, нейропедагогіка і науковий підхід – все це дозволило нам створити ідеальний простір для розвитку дітей з абсолютно різним рівнем підготовки до школи. Уроки англійської та інших іноземних – щодня для всіх класів! З першого класи діти можуть вивчати також польську мову, а з третього – італійську.

У Discovery Montessori School діти вчаться розвивати свою природну цікавість, уяву та бачити світ як спектр нових можливостей. Ми навчаємо дітей взаємоповазі, допомозі та організації власного часу. Ми поважаємо дитину з її індивідуальністю. В особливій атмосфері, що надихає та сприяє розкриттю здібностей, кожна дитина може сфокусуватися на найважливішому.

Особливість нашої школи і в тому, що вона готує до реального життя і не вкладає в голови дітей того, в чому не буде потреби, коли вони стануть дорослими. Вміти мислити самостійно, аналізувати інформацію, відрізнити автентичне знання від дезінформації, аргументовано довести свою думку, визначити головне і другорядне.

Більше про нас можна дізнатися з відгуків батьків і на індивідуальній зустрічі-екскурсії школою: у розділі Що батьки кажуть про нас discovery-school.com.ua і за телефоном 093 55 77 507.

Чекаємо на вас, адже саме зараз відкрито набір у всі класи школи!

Для того, щоб навчитися реальним речам, потрібні реальні речі

Перша хвиля стресу від екстреного переходу на навчання онлайн позаду, і настав час поговорити про його ефективність.

Дехто з приватних шкіл навіть оголошує перехід в онлайн на постійній основі.

Але давайте подивимось правді в очі. У всьому світі, навіть у тих країнах, що мають найбільш передові технології або очолюють рейтинги за рівнем шкільної освіти, як-от Фінляндія або Південна Корея, не існує системи, за якої онлайн-школи були би кращою альтернативою за очні (денні) школи, особливо для дітей дошкільного (preschool) та молодшого шкільного віку.

Чому?

1.Діти навчаються через взаємодію

Діти живуть у світі реальних предметів, а не абстрактних ідей. Здатність сприймати навчальну інформацію з екрану приходить із фізіологічним дозріванням відповідних відділів мозку. Чим більше взаємодії з реальними речами, живих обговорень, групової динаміки та руху під час навчання, тим кращим буде засвоєння і якіснішим фундамент подальших знань.

2. Інвестиція часу дорослих

Дошкільна і початкова шкільна освіта базуються на особистій присутності педагога, який досвідченим оком помічає все, що відбувається з дитиною, – її настрій, ентузіазм, втому, зацікавленість чи нудьгу. Можна підібрати темп та формат, який найбільше підійде дитині, – (спокійний/активний, правша/лівша, споглядач/ діяч, самостійний/ командний гравець).

Зараз ця робота впала на плечі батьків, які одночасно намагаються закривати й інші питання: готувати , прибирати, прасувати, а головне – працювати з дому, якщо є така можливість.

І продуктивність батьків, що відчувають свою відповідальність за всі сфери, падає. Розриваючись між обов'язками, вони перевантажені стресом: «я не працюю так якісно, як маю», «я не проводжу з дитиною достатньо часу і не допомогаю її розвитку». Тримаючись за робочі місця (зберегти роботу для багатьох із нас зараз –- задача не з легких), батьки розуміють, що мають викладатися ще більше. На роботі теж багато процесів перейшли в онлайн, і ті питання, що легко вирішувалися на зустрічах, зараз тонуть у розлогих чатах, листуванні в електронній пошті й Zoom-конференціях.

3. Набуття соціальних, емоційних та когнітивних навичок

Двовимірний формат навчання не дає дитині необхідні соціальні навички, здатність до самоконтролю, терпіння та емпатії. А також психологічну зрілість, необхідну для дорослішання.

І найбільш невситима жага у дітей зараз – до спілкування. Не через Zoom і Skype. А вживу. З обміном емоціями та енергетикою.

Декілька днів тому ми влаштували для дітей Zoom-вечірку, і я поставила їм питання: «Що би ви хотіли зробити найперше, коли скінчиться карантин?». І миттєво отримала одноголосну відповідь: «Зустрітися в школі і поспілкуватися вживу».

Онлайн-освіта більше підходить для людей, які вмотивовані, націлені на результат та усвідомлюють, чого прагнуть, – тобто для дорослих, а не для дітей.

Я пам'ятаю бум популярності відкритих онлайн-курсів від світових університетів, коли багато моїх колег (та й я, ніде правди діти) записалися мінімум на 2 предмети. Теми – цікаві й актуальні, викладачі – професійні та розумні. Курс ґрунтовний та обмежений у часі кількома місяцями. Й ресурсів на проходження не треба було витрачати багато – до години в день.

І знаєте, скільки з моїх знайомих пройшли хоч один курс до кінця? Один. Лише один. І це дорослі, вмотивовані люди, що вміють і звикли вчитися…

Що ж тоді ми можемо вимагати від дитини, в яку від природи закладено здатність вчитися, застосовуючи усі органі відчуття? Вона живе у трьохвимірному світі й пізнає його через власні емоції й безпосередній досвід. Ми ж переводимо її навчання у двовимірний світ, даємо в руки планшет або смартфон і чекаємо від неї результату, ефективності, самоорганізованості, якої немає у більшості дорослих.

Тож ми готуємося за першої ж можливості прийняти дітей назад до школи. Ми готові виконати всі санітарні норми й вимоги – в Discovery Montessori School 600 кв.м простору, на якому реально забезпечити навчання й перебування дітей з урахуванням усіх рекомендацій: безпечно соціально дистанціюватися, дезінфікувати руки й поверхні, вимірювати температуру та дотримуватись масочного режиму… Але повернути дітей у класи!

Ми не хочемо показувати дітям мультики про геометричні фігури. Ми хочемо, щоб вони тримали їх у власних руках.

Ми не хочемо святкувати дні народження в Zoom. Ми прагнемо, аби дитина відчула енергетику добра та свята і сама почула привітання друзів.

Так, поточний щоденний процес онлайн-уроків, що добре налагоджений у нашій школі, – це єдина можливість сьогодні навчати дітей. Але ми маємо усвідомлювати, що це – короткострокова стратегія у форс-мажорних обставинах. А основна мета – забезпечити право наших дітей на якісну освіту у стінах школи. І до цього рішення – відновити найближчими днями навчання у школах і дитячих садочках як таке, що не загрожує системі охорони здоров'я – прийшли вже багато країн Заходу: Німеччина, Франція, Бельгія, Данія та інші.

Жоден вірус і карантин не змінить фізіологію дитини. На це здатні лише еволюція й час.

Навчання за фотожабами?

Український фейсбук, а разом із ним і сферу освіти, днями сколихнув гучний скандал. До українського підручника з історії за 10-й клас потрапив...голлівудський кіноактор Кіану Рівз. Замість відомого оригіналу фото "Обід на хмарочосі" 1932 року автори підручника розмістили в ньому… фотожабу із 55-річним актором, зіркою "Матриці" та інших кінострічок. Це виглядало би кумедним курйозом або невдалим жартом з боку авторів посібника, якби ситуація не повторилася. Буквально за лічені дні ще в одному підручнику, з географії, для 6-х класів українських шкіл, також рекомендованого Міністерством освіти і науки України (!), серед ілюстрацій знайшли... географічну карту з комп'ютерної гри Skyrim, з населеними пунктами Віндхельм, Солітьюд та Ріфтен на казковому материку Тамріель:) Про те, скільки ще таких сюрпризів чекає на наших дітей у сертифікованих підручниках, виданих за державний кошт, не хотілося б думати.

Але ця історія насправді підняла значно більш серйозні питання. Для чого взагалі видавати підручники? Чи вони насправді мають таку цінність як навчальні матеріали? Чи можливе навчання у школі взагалі без підручників?

Для всіх нас очевидно, що книговидавництво в Україні останні 3-4 роки на підйомі, і стільки найменувань нових книг, серед них і навчальних посібників, що їх видають наші видавництва зараз, українські читачі і школи не бачили за всі роки незалежності. Але ж чи насправді наші школи потребують тих десятків різноманітних паперових і електронних посібників з усіх дисциплін, які, за законом, мають змінюватися кожні 5 (!) років?

Відповідь: НІ.

Для багатьох наших шкіл і вчителів вони, підручники – всього лише зручна "підказка", що дозволяє йти за навчальним планом.

І тут ми стикаємося з проблемою: навчання за цими підручники є далеким від якісного й ефективного. Маємо сумну статистику: 16% учнів українських шкіл не долають навіть порогового балу із ЗНО з базових предметів (українська мова та література), за якими вони мають понад 3 000 навчальних годин протягом 11 шкільних років... А третина українських учнів, а саме 36% 15-річних, згідно з дослідженням PISA, не мають мінімальних базових знань із математики (!) У них проблеми із завданнями на прості стратегії вирішення, процентні співвідношення, де потрібно оперувати дробовими і десятковими числами. Також, більшість викладачів сьогодні взагалі не здатні працювати без підручника, і це становить ще одну серйозну проблему.

Водночас, вирішення цих проблем можливе за рахунок кроків і підходів, що не є нездійсненними і вже давно реалізовані в західних школах. Ми мусимо ПОСТІЙНО розширювати наші навчальні матеріали для школи за рахунок якісної спеціалізованої літератури, не концентруючись на самому лише підручнику. Для глибокого розуміння кожної теми дітям (і викладачам) вкрай необхідні якісні навчальні матеріали (не підручники), що ілюструють для дітей нові для них знання про світ, і створені експертами з урахуванням дитячої психології й сучасного контексту, перевірені текстові посібники.

Тож не перетворюймо нашу освіту на посміховисько, наші діти варті значно більшого.

«Діти стають читачами на колінах своїх батьків»

Не слухайте тих, для кого місце книги у школі давно посіли планшети й електронні дошки.
Лише книга – створена з душею і любов'ю до дітей – здатна зробити знання осяжними, відчутними на дотик.

Один із базових підходів Монтессорі заснований на тому, що у кожної дитини є закладений природою період найбільшої зацікавленості літерами, письмом та читанням. У свої 4,5 - 5 років дитина активно цікавиться: "Що це за літера?", "Як пишеться моє ім'я?". Цей вік є найпродуктивнішим для того, аби розпочати навчання читанню та письму.

Книги для дітей, що вчаться новому, не мають бути переобтяженими інформацією. Вкрай важливо, щоб у дитини було відчуття можливості опанувати книгу, усвідомлення завершеності та успішності навчання. Це мотивує дитину, і вона робить свої перші успіхи: "Я прочитав/ прочитала книгу!!"

Так, перші книги, що їх беруть у руки наші діти в Discovery Montessori School, – розроблені експертами для читання й розвитку абстрактного мислення. Це переважно книги видавництва "Ранок", що містять у собі лише декілька сторінок, із захопливими ілюстраціями та 1-2 реченнями на кожній із них. Дуже важливо: це мають бути окремі книжки, а не просто оповідання у збірнику. Адже КНИЖКА для нас – це не лише цікавий текст, а й особисте досягнення, що ставить дитину на шлях читача, через захоплення, гордість за власний успіх та досягнення.

Крок за кроком, поступово, ми проводимо дитину шляхом ускладнення текстів. І вже у третьому класі діти читають великі, складні, захопливі книги – про Гаррі Поттера, Маленького Принца, пригоди ведмедика Паддінгтона та багато інших. А після прочитання роблять невеличку доповідь – не лише розповідаючи цікавинки, але й тренуючись у структурованій та послідовній розповіді, в ораторському мистецтві.

Не забувайте читати разом із дітьми – вдома, на дозвіллі, як тільки у вас є вільна хвилина, навіть якщо дитина вже вміє читати сама. Читайте одне одному. Дитяча письменниця Емілі Бухвальд (Emilie Buchwald) одного разу сказала: «Діти стають читачами на колінах своїх батьків». Невипадково численні дослідження пам'яті доводять: коли члени родини читають разом, процес навчання йде набагато швидше, а спогади зберігаються на все життя.

Дослідження PISA: Третина українських школярів не мають базових знань із математики

На початку грудня сталася подія, на яку в Україні чекали сотні експертів освітньої сфери, вчителі, батьки і майбутні випускники українських шкіл. Вперше в 19-річній історії авторитетного міжнародного рейтингу оцінки школярів та рівня середньої освіти у понад 80 країнах світу – PISA, Programme for International Student Assessment у цьому дослідженні були представлені результати анкетування 15-річних учнів українських шкіл.

Це велика подія для міжнародної системи середньої освіти: результати такого дослідження за трьома напрямками – математика, читання та природничі науки – презентують раз на 3 роки. А для країн-учасниць рейтингу місце у фінальній таблиці – мало не найвпливовіша оцінка всієї системи середньої освіти у країні, що засвідчує наявні або відсутні фундаментальні проблеми. Свого часу саме завдяки PISA у світі постав феномен фінських шкіл.

Характерно, що на відміну від іспитів та контрольних у більшості наших шкіл, PISA не перевіряє, чи опанували учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки діти здатні в реальному житті використовувати отримані знання, вміння і навички. Тобто рейтинг не оцінює, чи можуть учні повторити вивчене. Важливо насамперед, чи можуть вони творчо мислити, застосовувати свої знання на практиці, у вирішенні складних проблем.

На жаль, дива не сталося: Україні вдалося досягти лише середини списку, посівши 39-те місце. А саме дослідження підтвердило проблему, про яку давно йдеться в спостереженнях, оцінках експертів з-за кордону. Стиль викладання в державних школах України безнадійно застарів, а шкільні програми зосереджені на засвоєнні величезної кількості інформації, а не на творчому мисленні та креативності, що за прогнозами експертів і футурологів, за якихось 5-10 років матимуть вирішальну роль у світі, переповненому інформацією, фейковими новинами, теоріями змови та знаннями на відстані однієї клавіші. Велику роль, як і раніше, в українській системі шкільної освіти грають іспити – діти вчаться заради того, щоб їх скласти, а не задля того, щоби стати розумнішими.

Окремі підсумки дослідження PISA для України стали певною мірою карколомними. Третина українських учнів, а саме 36% 15-річних, не мають мінімального базового рівня знань із математики (!) У них проблеми із завданнями на прості стратегії вирішення, процентні співвідношення, де потрібно оперувати дробовими і десятковими числами.

Та є й перші позитивні наслідки дослідження PISA в Україні – з 2021 року ЗНО з математики стане дворівневим і обов'язковим для всіх випускників шкіл, 2020-2021 навчальний рік стане роком математики в Україні.

Наскільки такі висновки міжнародного дослідження важливі та чи здатні вони докорінно змінити підходи до навчання принаймні математики й природничим наукам?

У наших попередніх постах ми багато розповідали про те, як влаштована навчальна програма з математики у школах Монтессорі та в чому унікальні переваги в Discovery Montessori School із засвоєння складних математичних понять найменшими дітьми. Як донести до 8-12-річних дітей такі абстрактні математичні поняття, як корінь кубічний або ж рівняння? Як зробити їх фізично осяжними, аби діти могли зрозуміти їх, запам'ятати та найголовніше – застосовувати у своєму щоденному житті? Для того щоб зрозуміти основи математики, ми починаємо з фундаменту для розуміння всіх точних наук – сенсорного досвіду дитини.

Дитячий садок чи підготовчий клас школи? Що обрати та що насправді потрібно вашій дитині?

У своєму розвитку кожна дитина проходить декілька вкрай важливих етапів.

І оскільки цей розвиток є інтенсивним (у віці до 6 років кожна дитина може засвоїти за рік більше знань про світ, аніж доросла людина за 6 років свого життя), важливо створювати умови, що сприяють цьому розвитку, стимулюють його, а не створюють перешкоди на його шляху.

Розум дитини до 6 років Марія Монтессорі називала таким, що вбирає в себе – це унікальний період, коли діти – природно і без жодного тиску з боку батьків та вихователів – з вогником в очах засвоюють знання про навколишній світ, культуру, а поняття математики і геометрії відчувають як гру геометричних фігур і магію чисел. Вони спраглі до знань.

Також, вкрай важливо з 4,5 років розвивати у дитини фонематичний слух – здатність виокремлювати звуки мови, впізнавати їх, складати з них слова. Для дітей такого віку це захоплива гра, а не навчання. Натомість це створює надійний фундамент подальшої успішності в навчанні дитини у школі.

На противагу всьому цьому, з чим ми, батьки стикаємося в дитячому садочку?

1) замість того, щоб відкривати перед дитиною світ і розвивати природну допитливість дитини, спрагу до знань, основну увагу приділяють...розпорядку дня і дисципліні – сон (навіть якщо дитині вже не потрібен додатковий денний сон), харчування, прогулянка та ігри – що в 2, що в 3, що в 4 роки.

2) жодного усвідомленого підходу до підготовки дитячої руки до письма (ось чому так багато дітей у першому класі школи проходять через надмірний стрес під час навчання письму!)

3) дитина "бавиться", а не пізнає світ. Хоча саме в цьому віці, з 4,5 років у дитини відкривається "вікно навчання". У неї є внутрішнє природне прагнення – дізнатися, як влаштований цей світ, як пишеться її ім'я і як порахувати, скільки грошей треба на новий конструктор:)

На жаль, ані переважна більшість садочків за традиційною системою, ані їхня програма, ані графік і навантаження вихователів не можуть покрити цих потреб дитини.

4) в садочку, як правило, не приділяється належна увага планомірному, покроковому розвитку концентрації, яка буде так необхідна в школі. От і виходить, що марнуючи час у садочку за забавками і простими малюнками й одноманітною творчістю, дитина не виконує свою особисту програму розвитку, закладену в нею самою природою, – пізнавати, формувати ядро любові до навчання, що стане запорукою успішності в школі.

У нашому підготовчому класі в Discovery Montessori School ми тримаємо в балансі жагу дитини до знань і потребу в русі, іграх і спілкуванні. Протягом дня діти привчаються до самостійності, розвивають концентрацію і посидючість, індивідуально займаються математикою і мовою, багато вивчають основи наук – разом, у колективі, розвивають творчість, а також проводять по кілька годин на день на нашому затишному, зеленому і безпечному подвір'ї, вчаться готувати, танцюють, грають у шахи і займаються йогою.

Все це дає їм унікальну можливість: вчасно включити і розвинути свій внутрішній потенціал, закладений у них самою природою.

З першим вересня діти, що досягли шкільного віку, стали першокласниками. А батьки тих дітей, яким залишився лише рік до школи, задаються питанням – чи буде моя дитина готова до школи? І який вік найкращий для того, щоб дитина розпочала своє навчання у шкільному класі? 6 років? Чи 7?

Це дуже важливі питання.

Не лише деякі батьки, але й окремі експерти вважають, що до школи обов'язково навчити дитину абетці й арифметиці. Інші переконані: завдання школи – навчити всьому.

Насправді, в цьому питанні є декілька важливих моментів, вартих уваги, якщо ви налаштовані прийняти рішення з приводу школи якнайшвидше:

– у дитини є закладений природний період зацікавленості літерами, письмом та читанням. Найбільш активно він проявляється у віці 4,5 - 5 років, коли дитина активно цікавиться: "А що це за літера?" "А як пишеться моє ім'я?" Це найпродуктивніший вік для того, щоб розпочати навчання письму та читанню.

В системі Монтессорі це навчання йде не за буквариком та прописами, а відповідно до когнітивних процесів дитини:

– сприйняття на дотик (тактильні відчуття): абстрактні речі ми робимо фізичними, щоб діти могли їх зрозуміти та запам'ятати;

– використання малюнка, штрихування та дизайну для підготовки руки до письма і розвитку творчості, фантазії дитини;

– розуміння, що наша мова складається зі звуків. Вивчивши їх позначення на письмі, ми зможемо сприймати слова людей, коли вони нам нічого не кажуть (читання), чи передати своє послання як завгодно далеко (письмо).

Щодо вивчення конкретних дисциплін. Насправді, для того щоб зрозуміти основи математики, ми починаємо із отримання та аналізу сенсорного досвіду – співвідношення характеристик, величини та їх порівняння. Це фундамент для розуміння всіх точних наук. Далі в базовій математиці ми даємо поняття кількості, де числа слугують для позначення її на письмі.

Але є ще один важливий компонент –- психологічна готовність до навчання, позиція школяра. Вона полягає у вмінні концентрувати увагу й зусилля, доводити розпочате до кінця, слухати та сприймати інструкції викладача.

І над цією готовністю треба працювати заздалегідь, 5 років –- найкращий вік для цього.

Загалом, у системі Монтессорі заняття побудовані таким чином, аби поступово, крок за кроком розвивати ці якості дитини та надавати їй знання у захопливій манері. Та для ефективного навчання школі недостатньо мати "елементи Монтессорі" чи короткі заняття, відірвані від загального життєвого процесу. Це глобальний та фундаментальний підхід до всього процесу навчання.

Ця практика навчання демонструє свою ефективність вже понад 100 років.

І ми, у Discovery Montessori School вміємо втілювати її в життя.

Для ефективного навчання школі недостатньо мати "елементи Монтессорі" чи короткі заняття, відірвані від загального життєвого процесу. Це глобальний та фундаментальний підхід до всього процесу навчання.

Так, зокрема, для його втілення Discovery Montessori School має у своїй команді дипломованих досвідчених спеціалістів та спеціально розроблене середовище, що пройшло міжнародну сертифікацію та повністю обладнане для ефективної роботи на уроці.

Ми вчимо дитину чи дитина вчиться?

Це просте запитання набагато складніше, ніж може здаватися на перший погляд!

Чи ефективні уроки, на яких дитина слухає пояснення вчителя, читає підручник та виконує завдання для контролю засвоєння матеріалу в зошиті?
Багато хто каже: "Так! Ми всі так вчилися! І вивчились".

Без сумніву, витрачаючи на таке навчання багато зусиль та часу – як власних, так і батьків (тільки згадайте незабутнє вечірнє сидіння за уроками) – важко не "вбити" собі в голову правила та формули, хоча б до кінця чверті. А тепер пригадайте – чи всім однокласникам це вдавалось? І чи стали вони "двірниками" з "вовчим квитком", як нас лякали у дитинстві?
А що нам запам'яталось? Те, що захоплювало, що було пов'язано з нашим життям та реальним світом.

З дитинства в багатьох із нас було одне переконання – "Я нічого не розумію в математиці! Це не моє!" Начебто є люди, яким "дано" чи "не дано".
Ті, хто розумівся на математиці, здавалися нам людьми з іншої планети, і ми зовсім не розуміли,: як працює їхній мозок.

Одним із критеріїв, за якими багато хто з нас обрали для навчання, для прикладу, гуманітарний факультет, був розрахунок на відсутність математики (ха! Перший же семестр довів, наскільки ми помилялись!)
Але математика нас не відпускає у професійному житті – працюючи бізнес-аналітиком чи продакт-менеджером, ми знов і знов стикаємось із відсотками, долями, залежностями і всім тим, що так лякало нас у школі. Ми боролися та запам'ятовували, намагалися орієнтуватися та зрозуміти. Щось вийшло, щось ні, десь просто навчились користуватись Excel...

Але справжній шок в мене був через декілька років, коли я вчилась на Монтессорі-педагога. Я несподівано ЗРОЗУМІЛА математику.
І деякий час мене не відпускала думка: "чому… чому нас так не вчили в школі… чому я не дізналась в цей спосіб 30 років тому…".
Потім я цю думку зустрічала кожен раз коли вже сама навчала дорослих людей, майбутніх Монтессорі-педагогів.
Це "АГА!" в очах і "чому нас так не вчили" - прям стало візитівкою монтессорі-математики.
Я дуже рада що ми можемо дати це нашим дітям - можливість не просто "завчити", а зрозуміти!

Для мене це і є основна відмінність між Монтессорі-школою та іншими приватними школами з різними міжнародними та не дуже альтернативними підходами.

Ми не просто знаємо ЩО, ми знаємо ЯК.
Як зробити так, щоб дитина захопилась, полюбила, досліджувала, розмірковувала, робила висновки, а не просто вчила, зубрила та сдавала.

Ця система має відповіді не просто "як робити проекти" чи "як вчити англійську", а має конкретні інструменти:

• Як вивчити частини мови?
• Як зрозуміло пояснити підмет та присудок, як навчитися писати орфеми без помилок?
• Як зрозуміти теорему Піфагора? Таблицю множення? Види трикутників?
• Як утворюються хвилі? Як виникли планети? Чому існують гори?

Це реальні практичні інструменти, які базуються не на параграфах та ілюстраціях підручника, а на практичних діях, наглядних дидактичних матеріалах.
До того ж все знання подається відповідно до механізму роботи мозку та пам'яті:

• Практична стадія - активна взаємодія з темою
• Висновки та теоретизування
• Перехід до абстрактного оперування набутим знанням

За історію освіти людство застосовувало безліч педагогічних підходів – кожен тип суспільства вимагав свого від дитини, як майбутнього працівника та учасника соціальних структур.

Час інженерів і час військових, час науковців і час фінансистів.

Ніхто з нас насправді не знає, кого потребуватиме суспільство за 12 років.
Програмістів? А може, дизайнерів? Чи бізнесменів?

Так, один із видатних мислителів сучасності Юваль Ной Харарі стверджує, що з усе більшим розвитком автоматизації та штучного інтелекту, головним у вихованні дітей стануть не конкретні знання, а вміння: мислити креативно, нестандартно, систематизувати дані з різних джерел. Та головне – вміння "перепрограмовувати" себе, свій власний досвід мало не кожні 10 років, аби адаптуватися до фантастичної швидкості інформації, темпів життя.

Тож єдине, що ми знаємо напевно: суспільство потребуватиме людей, здатних не просто виконувати інструкції чи вести проекти, а створювати нове.

Нове не створюється з нічого. Для створення нового має бути надійний фундамент не просто вивченого, а "прожитого", пропрацьованого знання.

Чи багато ми пам'ятаємо з прочитаних параграфів підручника?
А з того, що дізналися на практиці в житті?
Ми прочитали і вивчили закон Архімеда, але справжнє відкриття зробили, коли поклали забагато льоду у стакан соку)

На чому базується процес пізнання дитини у молодшому шкільному віці, у 6-8 років?
Абстрактне мислення в дитини цього віку тільки-но починає розвиватися, тому знання "з параграфа" просто не засвоюються.

1 – Нове знання має бути в першу чергу наочним, конкретним, "прожитим" та перевіреним самою дитиною

2 – У пізнанні дитина має бути не просто пасивним "сприймачем" – слухаючи, що каже вчитель, та відповідаючи на запитання для перевірки, а активним діячем, аналізуючи інформацію, робити власні висновки

3 – "Прожиті" знання дитина вчиться фіксувати – записуючи, замальовуючи експерименти, структуруючи інформацію у вигляді причин та наслідків

4 – З таким практичним досвідом дитина зможе робити це все в голові, оскільки такі знання – для неї вже фундаментальна частина її мислення.

На прикладі:

1 - дитина вчиться ділити, розподіляючи предмети між декількома фігурками. І це відбувається не на папері! А на реальних речах та матеріалах

2 - дитина розуміє "історію" прикладу

3 - дитина може робити це подумки, не на папері, розуміючи логіку та послідовність процесу.